Технологія проблемного навчання

• Технологія проблемного навчання поширилася в 20–30-х роках у радянській та зарубіжній школі. Проблемне навчання базується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога й педагога Дж. Дьюї (1859–1952), який заснував у 1894 р. в Чикаго дослідну школу, в якій навчальний план було замінено ігровою і трудовою діяльністю. Заняття читанням, лічбою та письмом проводилися лише у зв’язку з потребами — інстинктами, які виникали в дітей спонтанно, у міру їх фізіологічного дозрівання. Дьюї виділив чотири інстинкти для навчання: соціальний, конструювання, художнього вираження, дослідницький. 

• Під час проблемного навчання вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання. 
• Методичні прийоми, які використовуються вчителем для створення проблемних ситуацій: 

• учитель підводить учнів до суперечності й пропонує їм самостійно знайти спосіб її вирішення;

• зіштовхує протиріччя практичної діяльності; • викладає різні точки зору з одного й того ж питання;

• спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки з ситуацій, співставляти факти;

• ставить конкретні запитання (на узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку мислення);

• визначає проблемні теоретичні і практичні завдання (наприклад, частково-пошукові або дослідницькі);

• ставить дослідницькі завдання (наприклад, з недостатніми або надлишковими даними, з суперечливими даними, свідомо допускаючи помилки тощо).

• За ступенем пізнавальної самостійності учнів проблемне навчання здійснюється в трьох основних формах: проблемний виклад; частково-пошукова діяльність та самостійна дослідницька діяльність. 
• Під час проблемного викладання вчитель, поставивши проблему, розкриває шлях її вирішення, демонструє учням хід наукового мислення, змушує їх слідкувати за діалектичним рухом думки до істини, робить їх немовби співучасниками наукового пошуку. 
• В умовах частково-пошукової діяльності робота в основному керується вчителем з допомогою спеціальних запитань, які спонукають учнів до самостійного розмірковування, активного пошуку відповіді на окремі частини проблеми. 
• Дослідницька діяльність є в повній мірі самостійним пошуком учнем розв’язання проблеми. 
• Технологія проблемного навчання сприяє не тільки набуттю учнями необхідної системи знань, умінь та навичок, але й досягненню високого рівня їх розумового розвитку, формуванню в них здатності до самостійного оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності, розвиває інтерес до навчальної праці; забезпечує ґрунтовні результати навчання.

        1. GoogleФорма з теми "Просте ускладнене речення" для дистанційного навчання:

         GoogleForm. Тестування

       
        2. Фрагмент уроку за технологією проблемного навчання української мови в 11 класі з теми "Просте ускладнене речення"

Тема. Просте ускладнене речення

Мета: повторити основне про просте ускладнене речення та його відмінність від складного речення, формувати розуміння відмінностей у інтонаційному забарвлені й стилістичне призначення речень, акцентувати на стилістичних можливостях різних видів речень, сформувати компетентність доречно вживати синтаксичні конструкції у мовленні; розвивати творчий підхід й логічне мислення учнів (аналіз та синтез інформації); сприяти вихованню культури мовлення, поваги до історії рідного краю.

Етап «Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу»

1.Дослідження-порівняння.

Поставити розділові знаки при вставних  словах; пояснити пунктограму.	Самостійно скласти речення, де слова кажуть, видно, може виступають членами речення
Десь  кажуть  є гора де не співають птиці.
Нам з тобою  видно  по дорозі  бо ішли й нікуди не прийшли.
Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

Висновки.

2.Синтаксичне конструювання

Речення з відокремленим означенням. За потреби поставити пунктуаційні знаки.	Самостійно перебудувати запропоноване речення у складне з підрядною означальною частиною.
І ця строфа оголена  як відчай. І дикий хміль примерзлий до воріт.
Як сірничок припалений від сонця день спалахнув обвуглився погас.
Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим витканий із птиць летить над полем.
	Це був тільки сон що ледь торкнувся пам’яті вустами.

 - Які висновки ми можемо зробити на основі цієї вправи?

       3.Редагування речень з відокремленою обставиною. Знайдіть речення, що  потребують редагування, запишіть правильно.

     Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море. Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.  Місяць плив, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба.

   4. Прийом "Відкриття". Усне висловлювання із використанням простих неускладнених речень (обсяг 3-5 речень). Дати відповідь на питання : На Вашу думку, що хотів донести до глядача автор цієї фотографії?

- Чи виникли у вас труднощі з тим, щоб повною мірою описати місто простими неускладненими реченнями? Чому?