Технологія програмованого навчання

Технологія програмованого навчання

Технологія програмованого навчання — це технологія самостійного індивідуального навчання за заздалегідь розробленою навчальною програмою з допомогою спеціальних засобів (програмованого підручника, особливих навчальних машин, ЕОМ тощо). Вона забезпечує кожному учневі можливість здійснення навчання відповідно до його індивідуальних особливостей (темп навчання, рівень научуваності тощо). 

Цілі і завдання програмованого навчання: 

• ефективне навчання на основі науково розробленої програми; 

• навчання, яке враховує індивідуальні дані дитини. 

Характерні риси технології програмованого навчання: 

• розподіл навчального матеріалу на окремі невеликі частини, що легко засвоюються; 

• включення системи приписів з послідовного виконання певних дій, направлених на засвоєння кожної частини; 

• перевірка засвоєння кожної частини. При правильному виконанні контрольних завдань учень отримує нову порцію матеріалу і виконує наступний крок навчання; при неправильній відповіді учень отримує допомогу і додаткові роз’яснення;

 • фіксація результатів виконання контрольних завдань, які стають доступними як учням (внутрішній зворотний зв’язок), так і педагогові (зовнішній зворотний зв’язок).

Принципи програмованого навчання

• Першим принципом програмованого навчання є певна ієрархія керуючих пристроїв. Термін «ієрархія» означає ступінчасту підпорядкованість частин в якомусь цілісному організмі (або системі) при відносній самостійності цих частин. Тому говорять, що управління таким організмом або системою побудоване за ієрархічним принципом.
• Суть другого принципу — принципу зворотного зв’язку витікає з кібернетичної теорії побудови перетворень інформації (керуючих систем) і вимагає циклічної організації системи управління навчальним процесом за кожною операцією навчальної діяльності. При цьому мається на увазі не тільки передача інформації про необхідний образ дії від керуючого об’єкта до керованого (прямий зв’язок), але й передача інформації про стан керованого об’єкта керівникові (зворотний зв’язок). Зворотний зв’язок необхідний не тільки педагогові, але й учневі; одному — для розуміння навчального матеріалу, іншому — для корекції. Тому говорять про оперативний зворотний зв’язок. Зворотний зв’язок, який служить для самостійної корекції учнями результатів і характеру розумової діяльності, називається внутрішнім. Якщо ж ця дія здійснюється за допомогою тих же керуючих пристроїв, які ведуть процес навчання (або педагогом), то такий зворотний зв’язок називається зовнішнім. Таким чином, при внутрішньому зворотному зв’язку учні самі аналізують підсумки своєї навчальної роботи, а при зовнішньому це роблять педагоги або керуючі пристрої.
• Третій принцип програмованого навчання полягає в здійсненні  тупінчастого технологічного процесу при розкритті та поданні навчального матеріалу. Виконання цієї вимоги дозволяє досягти загальнозрозумілості навчальної програми. Крокова навчальна процедура — це технологічний прийом, який означає, що навчальний матеріал в програмі складається з окремих, самостійних але взаємозв’язаних, oптимальних за величиною порцій інформації і навчальних завдань (що відображають певну теорію засвоєння знань учнями і сприяють ефективному засвоєнню знань і умінь). Сукупність інформації для прямого та зворотного зв’язку і правил виконання пізнавальних дій утворює крок навчальної програми. До складу кроку включаються три взаємозв’язані ланки (кадри): інформація, операція із зворотним зв’язком і контроль. Послідовність крокових навчальних процедур створює навчальну програму — основу технології програмованого навчання.
• Четвертий принцип програмованого навчання виходить з того, що робота учнів за програмою є строго індивідуальною, виникає природна вимога вести направлений інформаційний процес і надавати кожному учню можливість просуватися в навчанні зі швидкістю, яка для його пізнавальних сил найсприятливіша, а відповідно до цього можливість пристосовувати і подачу керуючої інформації. Дотримання принципу індивідуального темпу й управління в навчанні створює умови для успішного вивчення матеріалу всіма учнями, хоча й за різний час.
• П’ятий принцип вимагає використання спеціальних технічних засобів для подачі  рограмованих навчальних матеріалів при вивченні ряду дисциплін, пов’язаних з розвитком певних рис особистості і якостей учнів, наприклад, хорошої реакції, орієнтування. Ці засоби можна назвати навчальними, оскільки ними моделюється з будь-якою повнотою діяльність педагога в процесі навчання.

Принципи програмованого навчання

• Першим принципом програмованого навчання є певна ієрархія керуючих пристроїв. Термін «ієрархія» означає ступінчасту підпорядкованість частин в якомусь цілісному організмі (або системі) при відносній самостійності цих частин. Тому говорять, що управління таким організмом або системою побудоване за ієрархічним принципом.
• Суть другого принципу — принципу зворотного зв’язку витікає з кібернетичної теорії побудови перетворень інформації (керуючих систем) і вимагає циклічної організації системи управління навчальним процесом за кожною операцією навчальної діяльності. При цьому мається на увазі не тільки передача інформації про необхідний образ дії від керуючого об’єкта до керованого (прямий зв’язок), але й передача інформації про стан керованого об’єкта керівникові (зворотний зв’язок). Зворотний зв’язок необхідний не тільки педагогові, але й учневі; одному — для розуміння навчального матеріалу, іншому — для корекції. Тому говорять про оперативний зворотний зв’язок. Зворотний зв’язок, який служить для самостійної корекції учнями результатів і характеру розумової діяльності, називається внутрішнім. Якщо ж ця дія здійснюється за допомогою тих же керуючих пристроїв, які ведуть процес навчання (або педагогом), то такий зворотний зв’язок називається зовнішнім. Таким чином, при внутрішньому зворотному зв’язку учні самі аналізують підсумки своєї навчальної роботи, а при зовнішньому це роблять педагоги або керуючі пристрої.
• Третій принцип програмованого навчання полягає в здійсненні  тупінчастого технологічного процесу при розкритті та поданні навчального матеріалу. Виконання цієї вимоги дозволяє досягти загальнозрозумілості навчальної програми. Крокова навчальна процедура — це технологічний прийом, який означає, що навчальний матеріал в програмі складається з окремих, самостійних але взаємозв’язаних, oптимальних за величиною порцій інформації і навчальних завдань (що відображають певну теорію засвоєння знань учнями і сприяють ефективному засвоєнню знань і умінь). Сукупність інформації для прямого та зворотного зв’язку і правил виконання пізнавальних дій утворює крок навчальної програми. До складу кроку включаються три взаємозв’язані ланки (кадри): інформація, операція із зворотним зв’язком і контроль. Послідовність крокових навчальних процедур створює навчальну програму — основу технології програмованого навчання.
• Четвертий принцип програмованого навчання виходить з того, що робота учнів за програмою є строго індивідуальною, виникає природна вимога вести направлений інформаційний процес і надавати кожному учню можливість просуватися в навчанні зі швидкістю, яка для його пізнавальних сил найсприятливіша, а відповідно до цього можливість пристосовувати і подачу керуючої інформації. Дотримання принципу індивідуального темпу й управління в навчанні створює умови для успішного вивчення матеріалу всіма учнями, хоча й за різний час.
• П’ятий принцип вимагає використання спеціальних технічних засобів для подачі  рограмованих навчальних матеріалів при вивченні ряду дисциплін, пов’язаних з розвитком певних рис особистості і якостей учнів, наприклад, хорошої реакції, орієнтування. Ці засоби можна назвати навчальними, оскільки ними моделюється з будь-якою повнотою діяльність педагога в процесі навчання.

 Пропоную приклад використання алгоритму на уроках української мови у 10 класі (профільного рівню) з теми «Дієприкметник як частина мови», під час якою учні повинні вміти визначати дієвідміни дієслів.

Коментар. Наскільки це актуально, говорить, наприклад, аналіз помилок, що виникають при вирішенні граматичного завдання. Граматична помилка - показник невміння вирішити граматичне завдання. Дослідження показує, що учні, які добре пам'ятають усі правила, роблять помилки саме тому, що не знають, як ці правила застосовувати, не знають відповідних методів дій і міркувань. Не знаючи загальних методів розв'язання граматичних завдань, учні не можуть дати повної відповіді на питання, що і в якій послідовності треба робити, щоб розпізнати дане граматичне явище (наприклад, чи є дане речення складносурядним або складнопідрядним). Психологи відзначають велику різнорідність прийомів вирішення однієї і тієї ж задачі різними учнями. Було відмічено також, що, розбираючи будь-яку пропозицію, учень йде одним шляхом, розбираючи наступне, аналогічне, - іншим, хоча насправді метод дії в обох випадках має бути загальним, єдиним. У зв'язку з цим в учнів часто виникає невпевненість у своїх діях і рішеннях. Часто помилки виникають тому, що учні знають і застосовують лише частину операцій, необхідних для розпізнавання того чи іншого граматичного явища, або користуються ними не в тій послідовності, в якій необхідно. Навчання алгоритмам можна робити по-різному. Можна, наприклад, давати учням алгоритми в готовому вигляді, щоб вони могли їх просто заучувати, а потім закріплювати під час вправ. Але можна і так організувати навчальний процес, щоб алгоритми «відкривалися» самими учнями. Цей спосіб, найбільш цінний в дидактичному відношенні, вимагає, однак, великих витрат часу.